МАГАВАГГА

в перекладах Павла Ріттера

ВОГНЕВЕ КАЗАННЯ

Поживши в Урувелі стільки, скільки схотів, Святий (Будда) помандрував до гори Гаї з великим натовпом ченців, а саме з тисячею джатілів. І залишившись на горі Гаї разом з тисячею ченців, сказав:

– Усе в огні. Що ж то палить? Око палить, зір палить, сприймання оком палить, уявлення оком палить, відчуття, що постає з уявлення оком, палить теж, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, дні неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить, через народження, старість, смерть, через роз маїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

– Вухо палить, звуки палять, сприймання вухом палить, уявлення вухом палить, відчуття, що постає з уявлення вухом, палить теж, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь при страсті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждання, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

– Нюх палить, пахощі палять, сприймання носом палить, уявлення носом палить, відчуття, що постає з уявлення носом палить теж, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

– Смак палить, язик палить, сприймання язиком палить, уявлення язиком палить, відчуття, що постає з уявлення язиком палить теж, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

– Дотик палить, тіло палить, сприймання тілом палить, уявлення тілом палить, відчуття, що постає з уявлення тілом палить теж, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, старість, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

– Розум палить, думки палять, сприймання розумом палить, уявлення розумом палить, відчуття, що постає з уявлення розумом, палить теж, – чи буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, все одно палить. А чому воно палить? Через вогонь пристрасті, через вогонь гріха, через вогонь облуди палить воно, через народження, страждання, смерть, через розмаїття горя, суму, страждань, нудьги і розпачу палить воно. Це я вам кажу.

– Коли добрий учень, озброєний навчанням, візьме все це до уваги, він позбудеться втіхи для ока, для зору, від сприймання оком, від уявлення оком, від відчуття, що постає з уявлення оком, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, – він позбудеться втіхи.

– Він позбудеться втіхи для вуха, для слуху, від сприймання вухом, від уявлення вухом, від відчуття, що постає з уявлення вухом, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, – він позбудеться втіхи.

– Він позбудеться втіхи для язика, для смаку, від сприймання язиком, від уявлення язиком, від відчуття, що постає з уявлення язиком, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, – він позбудеться втіхи.

– Він позбудеться втіхи для тіла, від дотику, від сприймання тілом, від уявлення тілом, від відчуття, що постає з уявлення тілом, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, – він позбудеться втіхи.

– Він позбудеться, нарешті, втіхи для розуму, від думки, від сприймання розумом, від уявлення розумом, від відчуття, що постає з уявлення розумом, – буде воно приємне чи неприємне, чи не буде воно ані приємне, ані неприємне, – він позбудеться втіхи.

– А позбувшись втіхи від усього цього, він позбудеться й пристрасті; позбувшись її та визволившись, він стане вільний і дійде свідомості: «Я – вільний, не бути новим народженням; я дійшов святості; виконано те, що слід було виконати, – і визнає: – Немає більше нічого після цього існування».

Поки тривало казання, тисяча ченців визволились від прагнення мати втіхи на земному падолі, а серця їхні звільнилися від пристрасті.

| До початку сторінки | | На головну сторінку |